Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 922/168/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Держреєстри України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р. у справі господарського суду№922/168/14 Харківської області за позовомдержавного підприємства "Держреєстри України"доприватного підприємства "Укрбалпром" простягнення коштів за зустрічним позовом приватного підприємства "Укрбалпром" додержавного підприємства "Держреєстри України" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення коштів Руднева О.М. дов.б/н від 19.11.2014 Демура І.Б. довб/н від 20.02.2015 В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року державне підприємство "Держреєстри України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємства "Укрбалпром" про стягнення 176150,65 грн. боргу по договору №205 від 23.08.2013 про надання інформаційно-технічних послуг до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання.

У лютому 2014 року приватне підприємство "Укрбалпром" звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до державного підприємства "Держреєстри України" про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів в сумі 573,48 грн. з тих підстав, що Договір № 205 від 23.08.2013 не укладався, директор його не підписував, а рахунок № 707 від 02.09.2013 був оплачений в сумі 573,48 грн. помилково.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2014 ( суддя Жельне С.Ч.) в задоволенні зустрічного позову відмовлено, а первісний позов задоволено: стягнуто з ПП "Укрбалпром" на користь ДП " Держреєстри України" 176150,65 грн. основного боргу, пені, 3% річних та судовий збір на тих підставах, що договір №205 від 23.08.2013 про надання інформаційно-технічних послуг до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, підписаний директором ПП "Укрбалпром", а відтак останній є споживачем наданих ДП "Укрдержреєстри" послуг.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (судді Істоміна О.А., Барбашова С.В., Горбачова Л.П.) за апеляційною скаргою ПП "Укрбалпром" рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2014 скасоване та прийнято нове, яким у первісному позові про стягнення з ПП "Укрбалпром" на користь ДП " Держреєстри України" 176150,65 грн. відмовлено, а зустрічний позов задоволено: стягнуто з ДП "Держреєстри України" на користь ПП "Укрбалпром" 573,48 грн. безпідставно перерахованих коштів та судові витрати.

Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду, державне підприємство "Держреєстри України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Порушенням норм права ДП "Держреєстри України" вважає неправильну оцінку апеляційним судом Висновків судової експертизи, які є лише одним із доказів і не мають обов'язкового для суду значення, вважає Договір укладеним, оскільки відповідач користувався послугами реєстру. Порушенням норм матеріального права заявник вважає незастосування норм ст.ст.525, 526, 629 ЦК України, оскільки договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Державне підприємство "Держреєстри України" заявило Вищому господарському суду клопотання призначити додаткову комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручити Київському НІІСЕ, зазначило перелік питань для проведення експертизи.

Приватне підприємство "Укрбалпром" надало письмові пояснення по справі та відзив на касаційну скаргу, в яких проти доводів касаційної скарги заперечує, просить постанову апеляційного суду залишити в силі.

Державне підприємство "Держреєстри України" надало додаткові письмові пояснення до касаційної скарги, в яких повідомляє про закриття постановою від 30.01.2015 кримінального провадження по кримінальній справі.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, 23.08.2013 між Державним підприємством "Держреєстри України" (надалі - Адміністратор) та Приватним підприємством "Укрбалпром" (надалі - Користувач) було укладено договір № 205 про надання інформаційно-технічних послуг до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання.

Укладаючи договір, сторони погодили в ньому свої права та обов'язки, зокрема порядок надання доступу до основного реєстру щодо перегляду реквізитів складських документів та вчинення щодо цих документів дій, ціну за один перегляд та порядок оплати за такі перегляди.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата за перегляд одного складського документу на зерно та вчинення щодо цього документу дій складає 21, 24грн., яка здійснюється Користувачем щомісячно на протязі 5 календарних днів після отримання рахунку-фактури, але не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Позивач за первісним позовом належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по договору, в той час, коли відповідач їх порушив, а саме не здійснив оплату за надані в період з 01.09.2013 по 26.09.2013 послуги по перегляду реквізитів складських документів та вчинення щодо цих документів дій.

В даний період Користувачем було здійснено 8161 переглядів, що в грошовому еквіваленті становить 173 339, 64 гривень, про що свідчить виписка з Основного реєстру складський документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання.

Сторонами 02.09.2013 підписано Акт надання послуг № 706 за договором №205 від 23.08.2013, згідно якого ДП "Держреєстри України" надано ПП "Укрбалпром" послуг на 573,48 грн. Згідно рахунку на оплату № 707 від 02.09.2013 ПП "Укрбалпром" сплачено на користь ДП "Держреєстри України" 573,48 грн.

29.10.2013 позивачем на адресу ПП "Укрбалпром" було направлено рахунок-фактура №723 від 26.09.2013 на суму 173339,64 грн., який було отримано ПП "Укрбалпром" 12.11.2013.

У зв'язку з не оплатою рахунка, 06.12.2013 державним підприємством "Держреєстри України" на адресу ПП "Укрбалпром" було направлено претензійні вимоги про оплату.

23.12.2013 від ПП "Укрбалпром" на адресу Державного підприємства "Держреєстри України" надійшла відповідь на претензію за вих. №3-5 від 16.12.2013, якою відповідач зазначив, що жодних договорів не підписував та послугами позивача не користувався, оскільки не є зерновим складом.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову та задовольняючи первісний позов про стягнення з ПП "Укрбалпром" на користь ДП "Держреєстри України" 176150,65 грн. основного боргу, пені, 3% річних та судовий збір, суд першої інстанції виходив з того, що договір №205 від 23.08.2013 про надання інформаційно-технічних послуг до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, підписаний директором ПП "Укрбалпром", а відтак останній є споживачем наданих ДП "Укрдержреєстри" послуг, які повинен оплачувати згідно із приписами ст.ст.525, 526, 629 ЦК України.

Переглядаючи за апеляційною скаргою ПП "Укрбалпром" рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2014, суд апеляційної інстанції виходив з приписів ст.101 ГПК, згідно якої апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При цьому суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції, оскільки статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З метою визначення приналежності підпису директору ПП "Укрбалпром" С.О.Гарбуза та справжності печатки ПП "Укрбалпром" на договорі №205 від 23.08.2013, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 задоволено клопотання ПП "Укрбалпром" про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

За результатами проведеного експертного дослідження Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. проф. Бокаріуса М.С. складено висновок судової технічної експертизи документів №10098 від 29.10.2014 та висновок судово-почеркознавчої експертизи №10097 від 19.11.2014р.

Згідно з висновком судової технічної експертизи документів №10098 від 29.10.2014. відтиски кліше круглої печатки ПП "Укрбалпром" у наданих на дослідженнях документах - договорі №205 від 23.08.2013 про надання інформаційно-технічних послуг до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, та у заявці про надання ідентифікатора та паролю для доступу до Основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, нанесені не кліше круглої печатки ПП "Укрбалпром", експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження, а іншим кліше печатки.

У висновку судово-почеркознавчої експертизи №10097 від 19.11.2014 судовим експертом зазначено, що підписи від імені Гарбуза С.О. в договорі №205 від 23.08.2013 в графі "Директор", в рядку "Гарбуз С.О." та у заявці без дати на ім'я директора ДП "Держреєстри України" Іванова А.Ю., в рядку "Директор ПП "Укрбалпром", - виконані не Гарбузом Сергієм Олексійовичем.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки договір №205 від 23.08.2013 про надання інформаційно-технічних послуг до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, приватним підприємством "Укрбалпром" не укладався, то фактично і не відбулось виникнення, в розумінні статті 11 Цивільного кодексу України цивільних прав і обов'язків, зокрема, права вимоги грошових коштів у розмірі 176150,65 грн. у позивача за первісним позовом та обов'язку по сплаті цих коштів з боку відповідача за первісним позовом по спірному договору.

Зважаючи на викладені обставини та норми чинного законодавства, та враховуючи не підписання директором ПП "Укрбалпром" договору №205 від 23.08.2013, який був прийнятий господарським судом Харківської області як належний доказ на підтвердження первісного позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за встановлених обставин рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги ДП "Держреєстри України" про стягнення грошових коштів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову, заявленого ПП "Укрбалпром" до ДП "Держреєстри України" про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів в сумі 573,48 грн., то апеляційний суд виходив з приписів ст.1212 ЦК України, згідно яких особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також положення цієї статті застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи.

Правовідносини про повернення безпідставно набутого майна врегульовані ст. 1212 ЦК України і мають позадоговірний характер.

Враховуючи той факт, що ДП "Держреєстри України" набуло майно у вигляді грошових коштів у розмірі 573,48 грн. за рахунок іншої сторони ПП "Укрбалпром" не в порядку виконання договірного зобов'язання, що виключає застосування до правовідносин стороні норм зобов'язального права, на яке посилався позивач за первісним позовом, а за зобов'язанням, яке виникло у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зустрічний позов ПП "Укрбалпром" підлягає задоволенню на підставі правових наслідків, що передбачені ст. 1212 ЦК України.

Доводи касаційної скарги ДП "Держреєстри України" не спростовують висновків, покладених в основу постанови суду апеляційної інстанції.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З цих правових підстав клопотання Державного підприємства "Держреєстри України", заявлене Вищому господарському суду України, про призначення додаткової комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, проведення якої доручити Київському НІІСЕ, колегією суддів Вищого господарського суду України відхилено, оскільки суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє доводи, викладені в додаткових поясненнях до касаційної скарги державного підприємства "Держреєстри України" в частині того, що підробка документів має бути встановлена виключно вироком суду, який набрав законної сили. Таке твердження не ґрунтується на приписах статей 41, 42 і 43 Господарського процесуального кодексу, згідно з якими висновок судового експерта оцінюється господарським судом на загальних підставах як один із доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДП "Держреєстри України", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Держреєстри України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р. у справі №922/168/14 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова